Керівники підприємств є посадовими особами, отже мають певний статус управління та розпорядження майном підприємства.

Але власник може швидко звільнити їх, для цього є спеціальна стаття — припинення повноважень посадових осіб.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України та ч. 3 ст. 99 ЦК України припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства.

Отже відповідно до п. 5 ст. 41 КЗпП — передбачає:

1)власник має право у будь-який час звільнити посадову особу без пояснення причин та попереджень,

2)підставою звільнення є письмове рішення власника.

Поняття «розірвання трудового договору з посадовою особою» і «припинення повноважень посадової особи» не є ідентичними тому повинно бути рішення власника (протокол загальних зборів) в якому вказано: припинити повноважень посадової особи директора ТОВ Петрова, звільнити Петрова з посади керівника ТОВ 01.03.2024 року у звʼязку з припиненням повноважень посадової особи згідно п. 5 ст. 41 КЗпП. Обов’язково виплачується вихідна допомога у розмірі 6-ти місячних з/п (ст. 44 КЗпП) це компенсація для керівника, якого звільняють за 1 день без пояснень.

Підсудність справ про оскарження звільнення за п. 5 ст. 41 КЗпП.

Останній рік суди ніяк не могли визначитись який суд (господарський чи цивільний) повинен розглядати справи про звільнення у зв’язку з припиненням повноважень за п. 5 ст. 41 КЗпП.

Постановою ВС № 761/24920/20 від 22.03.2023 суд зробив висновок, спір щодо скасування наказу про звільнення за п. 5 ст. 41 КЗпП не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності роботодавця, а тому є трудовим спором. Тому спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.